28.08.2017/Ярмак І.А.
ЗАКОН УКРАЇНИ
{Закон втратив чинність на підставі Закону № 2145-VIII від 05.09.2017}
Про освіту
(Відомості Верховної Ради УРСР (ВВР), 1991, , № 34, ст. 451)
{Установити, що у 2016 році норми і положення частини другої статті 35, частини п’ятої статті 41, статті 57, частини другої статті 61 цього Закону застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевих бюджетів та бюджету Фонду соціального страхування України, згідно із Законом № 928-VIII від 25.12.2015}
{У тексті Закону слова "заклади освіти" в усіх відмінках замінено словами "навчальні заклади" у відповідному відмінку згідно із Законом № 1158-IV від 11.09.2003}
{У тексті Закону слова "Міністерство освіти Автономної Республіки Крим" у всіх відмінках замінено словами "орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим у сфері освіти" у відповідному відмінку; слова "міністерства і відомства" та "міністерства і відомства України" в усіх відмінках замінено словами "центральні органи виконавчої влади" у відповідному відмінку; слова "місцеві органи державної виконавчої влади" в усіх відмінках замінено словами "місцеві органи виконавчої влади" у відповідному відмінку згідно із Законом № 5460-VI від 16.10.2012}
Освіта - основа інтелектуального, культурного, духовного, соціального, економічного розвитку суспільства і держави.
Метою освіти є всебічний розвиток людини як особистості та найвищої цінності суспільства, розвиток її талантів, розумових і фізичних здібностей, виховання високих моральних якостей, формування громадян, здатних до свідомого суспільного вибору, збагачення на цій основі інтелектуального, творчого, культурного потенціалу народу, підвищення освітнього рівня народу, забезпечення народного господарства кваліфікованими фахівцями.
Освіта в Україні грунтується на засадах гуманізму, демократії, національної свідомості, взаємоповаги між націями і народами.
Розділ I
ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
Стаття 1. Законодавство України про освіту
Законодавство України про освіту базується на Конституції України і складається з цього Закону, інших актів законодавства України.
Стаття 2. Завдання законодавства України про освіту
Завданням законодавства України про освіту є регулювання суспільних відносин у галузі навчання, виховання, професійної, наукової, загальнокультурної підготовки громадян України.
Стаття 3. Право громадян України на освіту
1. Громадяни України мають право на освіту в усіх навчальних закладах, у тому числі на безоплатну освіту в державних і комунальних навчальних закладах незалежно від статі, раси, національності, соціального і майнового стану, роду та характеру занять, світоглядних переконань, належності до партій, ставлення до релігії, віросповідання, стану здоров'я, особливих освітніх потреб, місця проживання та інших ознак. Це право забезпечується:
{Абзац перший частини першої статті 3 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2053-VIII від 23.05.2017}
розгалуженою мережею навчальних закладів, заснованих на державній та інших формах власності, наукових установ, закладів післядипломної освіти;
відкритим характером навчальних закладів, створенням умов для вибору профілю навчання і виховання відповідно до здібностей, інтересів громадянина;
різними формами навчання - очною, вечірньою, заочною, дистанційною, індивідуальною, екстернатом, а також педагогічним патронажем;
{Абзац четвертий частини першої статті 3 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2053-VIII від 23.05.2017}
створенням належних умов для здобуття освіти особами з особливими освітніми потребами з урахуванням їхніх індивідуальних потреб в умовах інклюзивного навчання.
{Частину першу статті 3 доповнено абзацом п’ятим згідно із Законом № 2053-VIII від 23.05.2017}
2. Держава здійснює соціальний захист вихованців, учнів, студентів, курсантів, слухачів, стажистів, клінічних ординаторів, аспірантів, докторантів та інших осіб незалежно від форм їх навчання і типів навчальних закладів, де вони навчаються, сприяє здобуттю освіти в домашніх умовах.
3. Для одержання документа про освіту громадяни мають право на державну атестацію.
4. Іноземці, особи без громадянства здобувають освіту в навчальних закладах України відповідно до чинного законодавства та міжнародних договорів.
{Частина четверта статті 3 із змінами, внесеними згідно із Законом № 5460-VI від 16.10.2012}
5. Особа, яку визнано біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, має рівне з громадянами України право на освіту.
{Статтю 3 доповнено частиною п'ятою згідно із Законом № 5290-VI від 18.09.2012}
Стаття 4. Державна політика в галузі освіти
1. Україна визнає освіту пріоритетною сферою соціально-економічного, духовного і культурного розвитку суспільства.
2. Державна політика в галузі освіти визначається Верховною Радою України відповідно доКонституції України і здійснюється органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування.
{Частина друга статті 4 із змінами, внесеними згідно із Законом № 5460-VI від 16.10.2012}
Стаття 5. Державний нагляд (контроль) за діяльністю навчальних закладів
Державний нагляд (контроль) у сфері освіти здійснюється з метою реалізації єдиної державної політики в галузі освіти. Державний нагляд (контроль) здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері освіти, та місцевими органами управління освітою.
{Стаття 5 в редакції Закону № 5460-VI від 16.10.2012}
Стаття 6. Основні принципи освіти
Основними принципами освіти в Україні є:
доступність для кожного громадянина усіх форм і типів освітніх послуг, що надаються державою, у тому числі доступність для осіб з особливими освітніми потребами освітніх послуг, зокрема інклюзивного навчання, за місцем проживання;
{Абзац другий статті 6 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2053-VIII від 23.05.2017}
рівність умов кожної людини для повної реалізації її здібностей, таланту, всебічного розвитку;
гуманізм, демократизм, пріоритетність загальнолюдських духовних цінностей;
органічний зв'язок із світовою та національною історією, культурою, традиціями;
незалежність освіти від політичних партій, громадських і релігійних організацій (крім навчальних закладів, заснованих релігійними організаціями);
{Абзац шостий статті 6 із змінами, внесеними згідно із Законом № 498-VIII від 02.06.2015}
науковий, а також світський характер освіти (крім навчальних закладів, заснованих релігійними організаціями);
{Абзац сьомий статті 6 із змінами, внесеними згідно із Законом № 498-VIII від 02.06.2015}
інтеграція з наукою і виробництвом;
взаємозв'язок з освітою інших країн;
гнучкість і прогностичність системи освіти;
єдність і наступність системи освіти;
безперервність і різноманітність освіти;
поєднання державного управління і громадського самоврядування в освіті.
Стаття 7. Мова освіти
Мова освіти визначається статтею 20 Закону України "Про засади державної мовної політики".
Особам з особливими освітніми потребами забезпечується право на навчання за допомогою найбільш доступних для таких осіб мови, методів і способів спілкування, зокрема навчання жестовою мовою, шрифтом Брайля.
{Статтю 7 доповнено частиною другою згідно із Законом № 2053-VIII від 23.05.2017}
{Стаття 7 в редакції Закону № 5029-VI від 03.07.2012}
Стаття 8. Навчально-виховний процес і громадсько-політична діяльність у навчальних закладах
1. Навчально-виховний процес у навчальних закладах є вільним від втручання політичних партій, громадських, релігійних організацій.
2. Залучення учнів, студентів до участі в політичних акціях і релігійних заходах під час навчально-виховного процесу не допускається.
3. Належність особи до будь-якої політичної партії, громадської, релігійної організації, що діють відповідно до Конституції України, не є перешкодою для її участі в навчально-виховному процесі.
4. Учні, студенти, працівники освіти можуть створювати у навчальних закладах первинні осередки громадських організацій, членами яких вони є.
{Частина четверта статті 8 із змінами, внесеними згідно із Законом № 5460-VI від 16.10.2012}
Стаття 9. Навчальні заклади і церква (релігійні організації)
Навчальні заклади в Україні незалежно від форм власності відокремлені від церкви (релігійних організацій), мають світський характер, крім навчальних закладів, заснованих релігійними організаціями.
Стаття 10. Управління освітою
1. В Україні для управління освітою створюються система державних органів управління і органи громадського самоврядування.
2. Органи управління освітою і громадського самоврядування діють у межах повноважень, визначених законодавством.
Стаття 11. Органи управління освітою
До органів управління освітою в Україні належать:
центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері освіти;
центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері освіти;
центральні органи виконавчої влади, яким підпорядковані навчальні заклади;
орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим у сфері освіти;
місцеві державні адміністрації і органи місцевого самоврядування, а також утворені місцевими державними адміністраціями та органами місцевого самоврядування структурні підрозділи з питань освіти (місцеві органи управління освітою).
{Стаття 11 в редакції Закону № 5460-VI від 16.10.2012}
Стаття 12. Повноваження центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері освіти, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері освіти, центральних органів виконавчої влади, яким підпорядковані навчальні заклади
{Назва статті 12 в редакції Закону № 5460-VI від 16.10.2012}
1. Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері освіти:
визначає перспективи і пріоритетні напрями розвитку з питань освіти, розробляє державні стандарти освіти;
встановлює державні стандарти знань з кожного предмета;
визначає мінімальні нормативи матеріально-технічного, фінансового забезпечення навчальних закладів;
здійснює нормативно-правове та методичне забезпечення функціонування навчальних закладів;
забезпечує зв’язок із навчальними закладами, державними органами інших країн з питань, які входять до його компетенції;
формує щороку пропозиції та доводить до підпорядкованих центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері освіти, навчальних закладів державне замовлення на підготовку фахівців, науково-педагогічних та робітничих кадрів, підвищення кваліфікації та перепідготовку кадрів (післядипломна освіта) для державних потреб;
розробляє та затверджує умови прийому до навчальних закладів;
розробляє проекти положень про навчальні заклади, що затверджуються Кабінетом Міністрів України;
{Зміни до абзацу дев'ятого частини першої статті 12 див. в Законі № 5499-VI від 20.11.2012}
здійснює інші повноваження, визначені законами та покладені на нього актами Президента України.
Акти центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері освіти, прийняті у межах його повноважень, є обов’язковими для центральних органів виконавчої влади, яким підпорядковані навчальні заклади, органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим у сфері освіти, місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, підпорядкованих їм органів управління освітою, навчальних закладів незалежно від форм власності.
{Частина перша статті 12 із змінами, внесеними згідно із Законом № 178-XIV від 14.10.98; в редакції Закону № 5460-VI від 16.10.2012}
2. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері освіти:
здійснює в установленому порядку ліцензування та акредитацію закладів післядипломної освіти, а також ліцензування та атестацію професійно-технічних навчальних закладів незалежно від форми власності та підпорядкування;
{Абзац другий частини другої статті 12 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1556-VII від 01.07.2014}
формує та забезпечує функціонування системи атестації педагогічних, наукових і науково-педагогічних кадрів, організовує підвищення кваліфікації зазначених категорій;
забезпечує підготовку та видання підручників, посібників;
{Абзац четвертий частини другої статті 12 в редакції Закону № 76-VIII від 28.12.2014 - щодо набрання чинності норм зазначеного Закону див. "Прикінцеві положення", в редакції Закону № 940-VIII від 26.01.2016}
здійснює керівництво державними навчальними закладами;
здійснює контроль за виконанням навчальними закладами положень Конституції, законів України та інших нормативно-правових актів з питань освіти;
вивчає роботу органів управління освітою щодо реалізації ними державної політики у сфері освіти, ефективності управління навчальними закладами;
проводить комплексні перевірки дошкільних, загальноосвітніх, позашкільних і професійно-технічних та вищих навчальних закладів, контролює проведення атестаційної експертизи та координує роботу, пов’язану з програмно-методичним забезпеченням атестації цих навчальних закладів;
здійснює планові заходи державного нагляду (контролю) в системі загальноосвітньої, професійно-технічної та вищої освіти з періодичністю залежно від ступеня ризику від провадження господарської діяльності з надання освітніх послуг;
здійснює інспектування навчальних закладів з питань організації навчально-виховної і науково-методичної роботи, використання науково-педагогічного потенціалу та матеріальних ресурсів, розвитку матеріально-технічної бази і соціальної сфери;
здійснює навчально-методичне керівництво, контроль за дотриманням вимог стандартів вищої освіти;
аналізує роботу навчальних закладів щодо дотримання ними нормативно-правових актів у галузі освіти, дає оцінку відповідності їх діяльності державним стандартам і вимогам, вносить пропозиції щодо усунення негативних і поширення позитивних тенденцій у розвитку освіти;
своєчасно інформує органи управління освітою про терміни і наслідки проведення перевірок підпорядкованих їм навчальних закладів, уживає необхідних заходів для усунення виявлених порушень і недоліків;
бере участь у підготовці і розгляді проектів рішень з питань реформування освіти, прогнозування розвитку системи освіти та її організаційно-правового забезпечення;
здійснює методичне керівництво і координацію роботи органів управління освітою з питань організації і проведення контрольних заходів та атестації підпорядкованих їм навчальних закладів;
здійснює контроль та бере участь у моніторингу якості підготовки учнів та студентів;
вивчає стан організації виробничої практики учнів і студентів, працевлаштування випускників вищих і професійно-технічних навчальних закладів;
забезпечує організацію роботи з фізичного виховання, фізкультурно-оздоровчої і спортивної роботи в навчальних закладах усіх типів і рівнів акредитації, здійснює науково-методичне забезпечення цієї роботи в ході навчального процесу і в позанавчальний час;
здійснює інші повноваження, визначені законами та покладені на нього актами Президента України.
{Частина друга статті 12 в редакції Закону № 5460-VI від 16.10.2012}
3. Центральні органи виконавчої влади, яким підпорядковані навчальні заклади, разом з Міністерством освіти України беруть участь у здійсненні державної політики в галузі освіти, науки, професійної підготовки кадрів, у проведенні державного інспектування та акредитації навчальних закладів, здійснюють контрольні функції по дотриманню вимог щодо якості освіти, забезпечують зв'язок із навчальними закладами та державними органами інших країн з питань, що належать до їх компетенції, організовують впровадження у практику досягнень науки і передового досвіду.
Акти центральних органів виконавчої влади, яким підпорядковані навчальні заклади, прийняті у межах їх компетенції, є обов'язковими для місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, підпорядкованих їм органів управління освітою, навчальних закладів відповідного профілю незалежно від форм власності.
4. Орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим у сфері освіти здійснює повноваження керівництва освітою, крім повноважень, віднесених до компетенції Міністерства освіти України, центральних органів виконавчої влади, яким підпорядковані навчальні заклади.
{Зміни до частини четвертої статті 12 див. у Законі № 5460-VI від 16.10.2012}
{Частину п'яту статті 12 виключено на підставі Закону № 5460-VI від 16.10.2012}
{Статтю 13 виключено на підставі Закону № 5460-VI від 16.10.2012}
Стаття 14. Повноваження місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування в галузі освіти
1. Місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування здійснюють державну політику в галузі освіти і в межах їх компетенції:
встановлюють, не нижче визначених центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері освіти мінімальних нормативів, обсяги бюджетного фінансування навчальних закладів, установ, організацій системи освіти, що є комунальною власністю, та забезпечують фінансування витрат на їх утримання;
забезпечують розвиток мережі навчальних закладів та установ, організацій системи освіти, зміцнення їх матеріальної бази, господарське обслуговування;
здійснюють соціальний захист працівників освіти, дітей, учнівської і студентської молоді, створюють умови для їх виховання, навчання і роботи відповідно до нормативів матеріально-технічного та фінансового забезпечення;
організовують облік дітей дошкільного та шкільного віку, контролюють виконання вимог щодо навчання дітей у навчальних закладах;
вирішують у встановленому порядку питання, пов'язані з опікою і піклуванням про неповнолітніх, які залишилися без піклування батьків, дітей-сиріт, захист їх прав, надання матеріальної та іншої допомоги;
створюють належні умови за місцем проживання для виховання дітей, молоді, розвитку здібностей, задоволення їх інтересів;
можуть забезпечувати пільговий проїзд учнів, вихованців, студентів та педагогічних працівників до місця навчання і додому у порядку та розмірах, визначених органами місцевого самоврядування, та передбачати на це відповідні видатки з місцевих бюджетів;
{Абзац восьмий частини першої статті 14 в редакції Закону № 76-VIII від 28.12.2014 - щодо набрання чинності норм зазначеного Закону див. "Прикінцеві положення"}
організовують професійне консультування молоді та продуктивну працю учнів;
визначають потреби, обсяги і розробляють пропозиції щодо державного замовлення на підготовку робітничих кадрів для регіону;
вирішують у встановленому порядку питання, пов'язані з наданням особам, які відбували покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі на певний строк, можливості здобувати загальну середню освіту;
{Частину першу статті 14 доповнено абзацом згідно із Законом № 3167-IV від 01.12.2005}
забезпечують доступ осіб з особливими освітніми потребами до державних і комунальних навчальних закладів шляхом створення безперешкодного середовища відповідно до законодавства за рахунок коштів відповідних місцевих бюджетів;
{Частину першу статті 14 доповнено абзацом дванадцятим згідно із Законом № 2053-VIII від 23.05.2017}
забезпечують підвезення учнів, вихованців з особливими освітніми потребами до місця навчання і додому, у тому числі шкільними автобусами, пристосованими для перевезення дітей, які пересуваються на кріслах колісних.
{Частину першу статті 14 доповнено абзацом тринадцятим згідно із Законом № 2053-VIII від 23.05.2017}
{Частина перша статті 14 із змінами, внесеними згідно із Законом № 5460-VI від 16.10.2012}
2. Місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування створюються відповідні органи управління освітою, діяльність яких спрямовується на:
управління навчальними закладами, що є комунальною власністю;
організацію навчально-методичного забезпечення навчальних закладів, вдосконалення професійної кваліфікації педагогічних працівників, їх перепідготовку та атестацію у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері освіти;
координацію дій педагогічних, виробничих колективів, сім'ї, громадськості з питань навчання і виховання дітей;
визначення потреб, розроблення пропозицій щодо державного контракту і формування регіонального замовлення на педагогічні кадри, укладання договорів на їх підготовку;
контроль за дотриманням вимог щодо змісту, рівня і обсягу освіти, атестацію навчальних закладів, що є комунальною власністю.
Місцеві органи управління освітою у здійсненні своїх повноважень підпорядковані місцевим органам виконавчої влади, органам місцевого самоврядування та відповідним державним органам управління освітою.
{Абзац сьомий частини другої статті 14 із змінами, внесеними згідно із Законом № 5460-VI від 16.10.2012}
{Частина друга статті 14 із змінами, внесеними згідно із Законом № 5460-VI від 16.10.2012}