Примітка: Департамент кіберполіції Національної поліції України повідомляє про виявлення у соціальних мережах небезпечних груп, в яких дітей доводять до самогубства.

Фанати таких спільнот називають себе «китами», тому що ці тварини асоціюються у них зі свободою. Використання поняття «кити» («летючі кити»), можливо, пояснюється тим, що цей вид ссавців – один з небагатьох, представники якого добровільно можуть звести рахунки з життям.

Подібні суїцидальні спільноти називаються «Море китів» і «Тихий будинок» тощо. Відтак у всіх прихильників «моря китів» і «тихих будинків» на особистих сторінках зображені відео або малюнки з літаючими китами.

У зв’язку з цим батькам, щоб не допустити потрапляння дітей у такі групи, рекомендується:

– приділяти більшу увагу психологічному стану дитини;

– перевіряти шкіряні покриви дитини на наявність пошкоджень. У разі їх виявлення – з’ясовувати обставини, за яких вони з’явилися. Особливу увагу звертати на пошкодження різного роду у формі кита;

– перевіряти облікові записи (акаунти) дитини в соціальних мережах та групи, до яких входить акаунт. Перевіряти вміст спілкування у приватних чатах;

– звертати увагу на коло спілкування дитини;

– намагатися зайняти вільний час дитини спортивними або культурними секціями;

– обов’язково контролювати те, які фото- та відеофайли знаходяться в гаджетах дитини;

– встановлювати функцію «батьківський контроль» на всіх гаджетах дитини.

 

Практичним психологам, соціальним педагогам:

 

1. Проводити вузьконаправлену, коректну інформаційно-просвітницьку роботу серед педагогів, класних керівників щодо участі підлітків у неформальних Інтернет-угрупуваннях з метою уникнення випадкового рекламування, підвищення інтересу до таких випадків серед учнів, що зазвичай призводить до збільшення кількості прецедентів.

 

1. Посилити соціально-психологічний супровід підлітків у ЗНЗ: активно проводити діагностику рівня тривожності та агресивності учнів, вивчити рівень саморуйнівної (суїцидальної) поведінки підлітків, їх активної життєвої позиції.

 

1. Побудувати комплексну профілактичну роботу за напрямом позитивної психології для учнів з метою розширення спектру їх інтересів, збільшення рівня життєвої мотивації та побудови планів на майбутнє. 

 

1. Розробити методичні рекомендації щодо організації роботи дирекції школи, класних керівників, практичних психологів з попередження проявів насильства над дітьми та випадків саморуйнівної поведінки.

 

1. Забезпечити системну корекційно-відновлювальну роботу з дітьми, що потерпають від різних форм насильства та схильними до агресивної поведінки.

 

1. Запланувати та провести інформаційно-просвітницькі заходи з підвищення рівня психологічної культури педагогів, школярів та батьківського загалу з питань попередження проявів жорстокості та насильства в учнівському середовищі.

 

Поради батькам з використання Інтернет-ресурсів:

 

1. Підвищувати власну комп’ютерну грамотність, щоб стати авторитетом для дитини і вміти надавати допомогу у вирішенні питань, пов’язаних з використанням комп’ютера.

 

1. Регулярно проводите час в Інтернеті разом з вашими дітьми для того, щоб дізнатися, чим вони там займаються і що їх цікавить. Постарайтеся встановити атмосферу довіри і взаєморозуміння. Не звинувачуєте їх за неприємні випадки в Інтернеті, щоб дитина не стала їх від вас приховувати, боячись покарання. Попросіть дитину показувати всі отримані повідомлення, які їм неприємні.

 

1. Тримайте комп’ютер там, де вам зручніше контролювати його використання. Встановіть чіткі вимоги щодо користування комп’ютером та Інтернетом, і завжди вимагайте їх виконання. Найкращий спосіб захистити дітей полягає в установці комп’ютерів в місцях збору всієї сім’ї а не в дитячих кімнатах. Таким чином, батьки можуть іноді поглядати через плече дитини, не будучи йому в тягар. Молодші діти повинні бути під контролем в будь-який час свого перебування в Інтернеті.

 

1. Необхідно приділяйте більше уваги вихованню дітей, навчати їх комп’ютерній грамотності й правилам безпеки в мережі, зважаючи на доступність Інтернет-ресурсів (можуть користуватися Інтернетом у школі, у знайомих або в Інтернерт-кафе), тому заборони можуть виявитися малоефективними.

 

1. Розповідати учням про конфіденційність. Навчати їх ніколи не видавати в Інтернеті інформацію про себе і свою сім’ю. Не давати особисті дані (ім’я, адресу, номер або адресу школи, місце роботи батьків та їх робочий телефон), особливо в чатах і на дошках оголошень. Коли на якомусь сайті потрібно, щоб дитина ввела ім’я, потрібно допомогти їй придумати псевдонім, що не розкриває ніякої особистої інформації.

 

1. Будьте в курсі електронної пошти, яку отримують ваші діти, а також використовуваного пароля. На жаль, всі ми знаємо, що читати чужі листи не можна, але в даному випадку це правило порушити не завадить.

 

1. Попередьте, що не можна відкривати підозрілі посилання електронної пошти, файли, додатки або веб-сторінки від незнайомих або сумнівних людей.

 

1. Навчіть дітей не організовувати зустрічей зі своїми знайомими по Інтернету. Поясніть, що люди в чатах не завжди ті, за кого себе видають, і в реальному житті можуть сильно відрізнятися від тих , якими вони здаються в Інтернеті. Попередьте, що якщо дитина все ж таки зважиться на зустріч, то нехай призначає її у громадському місці і обов’язково попередить батьків. Краще, якщо ви поїдете разом.

 

1. Важливо привчити дитину повідомляти дорослим, якщо що-небудь або хто-небудь в Мережі хвилює чи загрожує їй; нагадати, що вона у безпеці, якщо розповіла дорослим.

 

1. Якщо у дитини проявляються серйозні ознаки інтернет-залежності, слід проконсультуватися з педагогом або психологом.

 

1. Для учнів молодших класів, які залишається часто вдома самі, необхідно обмежувати  час перебування в Інтернеті.

 

1. Регулярно відстежувати ресурси, які відвідують діти.

 

1. Якщо є можливість, купіть (або знайдіть в Інтернеті) спеціальну програму, яка дає дорослим можливість обмежувати доступ дітей до небажаних ресурсів. Програма контролює дії дитини і перевіряє контент кожної відвідуваної веб-сторінки. Якщо вона виявляє підозрілу інформацію (порнографія, насильство, релігійні секти і т.п.) то доступ до такої сторінки відразу блокується. Серед таких «захисників» можна виділити: CYBERsitter, ChildWebGuardian, KidsControl, KinderGate Parental Control, AeroAdmin, KidLogger та ін.

            Згідно з дослідженнями, на сьогоднішній день немає комп’ютерних програм, здатних повністю захистити маленького користувача від доступу до небажаної інформації. Навіть найкращі програмні продукти відсікають не більше 20% потенційно небезпечного контенту. Тому тільки технічними засобами проблему не вирішити, важливий і «людський фактор». Тобто, нормальні відносини дітей і батьків.

            Уважно стежте за тим, як ваші діти користуються Інтернетом, і навчіть їх робити усвідомлений і грамотний вибір.