Методичні рекомендації для учнів 4-х та 7-х класів
Управління (департаменти) освіти і науки обласних,
Київської міської державних адміністрацій
Інститути післядипломної педагогічної освіти
Загальноосвітні навчальні заклади
Щодо методичних рекомендацій
для учнів 4-х та 7-х класів загальноосвітніх
навчальних закладів
Міністерство освіти і науки надсилає для практичного використання методичні рекомендації щодо використання навчальної літератури у загальноосвітніх навчальних закладах при вивченні предметів інваріантної складової навчального плану у 4 та 7 класах 2015/2016 навчального року.
Просимо довести їх до відома керівників загальноосвітніх навчальних закладів та вчителів.
Заступник Міністра П. Полянський
Початкова школа
У 2015/2016 навчальному році початкова школа повністю переходить на нові навчальні програми, відповідно четвертокласники продовжують навчання і за новими предметами, такими як: «Природознавство», «Я у світі», «Інформатика». У разі, якщо з фінансових причин підручники не будуть доставлені до початку навчального року, пропонуємо в навчально-виховному процесі використовувати по можливості підручники 2004 року, робочі зошити (за згодою батьків) та додаткові дидактичні посібники.
Українська мова
Основною метою навчання учнів 4 класу української мови є продовження формування складників комунікативної компетентності, зокрема: здатності сприймати і розуміти почуту і прочитану інформацію, спілкуватися з людьми різного віку і статусу, висловлювати і доводити власні думки в усній і письмовій формах.
Реалізація зазначеної мети здійснюється за змістовими лініями – мовленнєвою, мовною, соціокультурною і діяльнісною.
Мовленнєва лінія спрямована на вдосконалення аудіативних умінь, розвиток діалогічного та усного і писемного монологічного мовлення.
У процесі вдосконалення аудіативних умінь слід концентрувати увагу на розумінні учнями теми і мети прослуханого тексту, на здатності встановлювати причиново-наслідкові зв’язки, розуміти значення образних висловів, висловлювати власні думки з приводу почутого.
Під час розвитку діалогічного мовлення необхідно формувати такі якості як толерантність, доброзичливість, повагу до співрозмовника, уміння доводити свою думку, переконувати.
Особливу увагу в 4 класі слід приділяти розвитку писемного мовлення школярів, оскільки випускники початкової школи повинні вміти писати переказ тексту обсягом 70-100 слів і тексти різних типів (розповіді, описи, міркування) обсягом 60-80 слів. Для формування цих умінь призначені уроки розвитку зв’язного мовлення.
Учні 4 класу також мають бути здатні написати тексти практичного призначення – записку, запрошення, привітання, листа, замітку до стінгазети.
Реалізація мовної лінії передбачає формування орфографічних і пунктуаційних умінь на основі необхідних теоретичних знань з мови. Зокрема, у 4 класі учні повинні поглибити знання про текст, речення, іменник, прикметник, дієслово, одержати уявлення про числівник, займенник, прислівник, засвоїти такі правила правопису, як: відмінкові закінчення іменників і прикметників; правопис іменників, у яких при змінюванні відбувається чергування приголосних [г], [к], [х] із [з´], [ц´], [с´] та голосних [і] з [е], [о]; особові закінчення дієслів; правопис найуживаніших числівників, прислівників.
Звертаємо увагу, що в новій редакції програми з української мови вилучено такі теми, як: складне речення, правопис іменників жіночого роду з основою на приголосний в орудному відмінку однини, І і ІІ дієвідміни дієслова, особові закінчення дієслів І і ІІ дієвідмін.
Вивчення мовних знань і розвиток мовленнєвих умінь здійснюється на матеріалі текстів, які повинні мати пізнавальний, розвивальний і виховний потенціал. Тематику цих текстів визначено соціокультурною змістовою лінією, їі можна реалізувати через словникові диктанти, творчі роботи дібрані самим вчителем.
У процесі реалізації діяльнісної змістової лінії продовжується формування в четвертокласників ключової компетентності уміння вчитися. Особливу увагу слід приділяти розвитку в учнів умінь взаємодіяти з іншими учасниками навчального процесу, користуватися довідниковою літературою, узагальнювати, робити висновки, творчо застосовувати знання й уміння в нових ситуаціях, здійснювати самоперевірку, оцінювання результатів навчання і рефлексію.
Українська мова у загальноосвітніх навчальних закладах
з навчанням російською мовою та мовами національних меншин
Основною метою навчання української мови у 4 класі, як і в попередніх, є формування комунікативної компетентності учнів, тобто умінь і навичок користуватися усіма видами мовленнєвої діяльності в повсякденному житті: розповісти, запитати, прочитати і написати – залежно від потреб.
Формування комунікативних умінь — багатоаспектна проблема і складається з низки проміжних мовленнєвих умінь: орфоепічних, лексичних, граматичних, що є підґрунтям для уміння спілкуватися українською мовою. Це уміння формується на основі вправ комунікативного характеру, в основі яких — мовленнєва ситуація, мета (мотив, намір) і адресат спілкування.
Важлива роль у навчанні української мови відводиться соціокультурній ліній, покликаній не лише ознайомити учнів з українською культурою, але й етикетною лексикою, звичаями, виховувати почуття громадянськості, толерантності у ставленні один до одного, поваги до інших народів, любові до України.
Програма побудована так, щоб на початку навчального року учні мали можливість повторити й удосконалити орфоепічні й орфографічні уміння і навички, знання про словосполучення, речення, текст, що забезпечує можливість використовувати ці уміння протягом року.
У 4 класі учні оволодівають граматикою української мови, удосконалюють синтаксичні уміння. Кожна лінія програми – мовна, мовленнєва, соціокультурна - чітко визначає зміст роботи під час навчання української мови, а державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів визначають ті знання, уміння і навички, якими учні мають оволодіти у процесі вивчення тієї чи іншої теми.
Російська мова у загальноосвітніх навчальних закладах з навчанням українською мовою
Метою навчальної програми «Російська мова. 4 клас» є розвиток у школярів комунікативної компетенції – спроможності засобами мовленнєвої діяльності вирішувати пізнавальні, навчальні, особистісні питання. Елементарне оволодіння російською мовою у 4 класі передбачає збагачення і систематизацію мовних знань, мовленнєвих умінь і навичок, умінь лінгвістичного аналізу, започаткованих у 3 класі.
Навчальна програма передбачає подальше збагачення навичок діалогічного та монологічного висловлювання: збільшується обсяг складених діалогів (4-5 реплік), зростає ступінь самостійності при побудові діалогічного висловлювання; ускладнюється узагальнений зміст діалогів додаванням зустрічних запитань, відмовою на прохання, запитанням до пропозиції тощо; на зміну репродуктивним формам колективного або групового переказу мають прийти форми самостійного творчого переказу.
Продовжується систематична робота щодо удосконалення навичок читання вголос і мовчки, розуміння змісту й основної думки твору, засобів емоційної виразності. Цілеспрямована робота має проводитися щодо збагачення кола читання (фольклорні, класичні та сучасні твори дитячої літератури), формування і розвитку навичок роботи з текстом (визначення теми і головної думки твору, бачення складових частин змісту, їх послідовності, зв′язку між ними, розуміння логіки описаних подій і причино-наслідкових зв′язків, знаходження у тексті художніх засобів, усвідомлення їх ролі для створення літературного образу), збагачення досвіду творчої діяльності на матеріалі прочитаного.
Кількісні та якісні зміни передбачено в навичках писемного мовлення: утворення з 4-5 речень зв′язного висловлювання на запропоновану тему; формування навичок письмового переказу тексту до 60 слів; створення творів-мініатюр на вільну тему (5-6 речень); редагування власного писемного висловлювання.
Набуття комунікативного досвіду триває і при вивченні лінгвістичного матеріалу, оскільки школярі не лише диференціюють мовні одиниці, але й ілюструють опановані поняття власними прикладами, аргументують власну позицію щодо характерних ознак мовних одиниць, редагують висловлювання на лінгвістичну тему. Таким чином учні збагачують досвід парної та групової мовленнєвої взаємодії.
Опрацювання лінгвістичних одиниць (текст, речення, слово, морфема) має також на меті дотримання правильності висловлювання, адекватності вибору лексичних засобів, логічності побудови зв′язного висловлювання.
Формування правописних навичок програмою навчального предмета передбачено шляхом розвитку орфографічної та пунктуаційної пильності, закріплення уявлення про сильну та слабку позицію звука, вивченням елементарних орфографічних правил-рекомендацій, запам′ятовування графічного образу словникових слів (80 слів).
Розвиток комунікативної компетентності передбачає і реалізацію соціокультурної лінії мовної освіти, практичне ознайомлення з правилами культури мовленнєвої поведінки у громадських місцях – у театрі, кінотеатрі, музеї, бібліотеці, в транспорті, враховуючи соціальні ролі учасників комунікації (вік, стать, освіта, національність тощо).
Російська мова у загальноосвітніх навчальних закладах з навчанням російською мовою
Навчальною програмою «Російська мова. 4 клас» передбачено подальше удосконалення комунікативної компетентності школярів, розпочатої у 1-3 класах, зокрема умінь і навичок мовленнєвої діяльності в усній та письмовій формах, закріплення нормативності мовлення на основі вивчення елементарних лінгвістичних понять, збагачення уявлень учнів про культуру мовленнєвої поведінки у громадських місцях.
Продовжується навчальна робота щодо розвитку у школярів навичок слухання і розуміння тексту, що належить до художнього, розмовного, наукового стилів, з одного прослуховування, урізноманітнюються навички змістового й мовного аналізу прослуханого: школярі зіставляють почуте із сюжетними, предметними малюнками або реальними предметами, знаходять відповідності (невідповідності); створюють словесний малюнок за змістом прослуханого; визначають тип і стиль тексту; вибирають правильні відповіді на запитання до тексту з трьох запропонованих варіантів; висловлюють власні судження щодо прослуханого, зіставляють почуте з власним життєвим досвідом.
Програмою передбачено й збагачення навичок монологічного мовлення, зокрема диференціацію учнями вимог до усного висловлювання (відповідність темі, наявність власної позиції, послідовність у розвитку думки, використання різних засобів зв′язку в тексті); закріплення навичок побудови висловлювання з урахуванням інтересів, можливостей співрозмовника (тема, приклади, описи, доведення тощо). Ускладнюються форми репродуктивного висловлювання: від детального або вибіркового переказу за допоміжними матеріалами (план, опорні слова та сполучення слів) – до творчих видів переказу (самостійно прочитаного, побаченого, почутого) з внесенням доповнення в матеріал для переказу (опис обставин, зовнішності персонажів, судження про вчинки персонажів, приклад з власного життєвого досвіду та ін.). Школярів активно залучають до самостійного продуктивного висловлювання, а саме: складання оповідань, казок, загадок; виявлення власного ставлення до предмету судження, оцінювання й редагування побудованих зв′язних висловлювань.
Подальшого удосконалення мають набути й навички читання й писемного мовлення. Крім розвитку техніки читання, продовжується робота з формування навичок роботи з дитячою книгою та твором, збагачення характеристик читання вголос (правильність, свідомість, інтонаційна виразність) та мовчки (правильність, швидкість, свідомість). Розвиток писемного мовлення передбачає удосконалення техніки письма, закріплення графічних навичок письма, стимулювання швидкості письма, закріплення навичок оформлення письмової роботи, а також перехід від елементарних репродуктивних форм (письмо по пам′яті, детальний та вибірковий переказ розповідного тексту) до творчого переказу з доповненням початкового висловлювання, редагування тексту, залучення школярів до вільного письма через складання листа, записки, вітання, запрошення, оголошення.
Дотриманню нормативності мовленнєвої діяльності сприяє ознайомлення учнів із найбільш вагомими лінгвістичними поняттями, формування умінь лінгвістичного аналізу: текст (диференціація типів і стилів текстів, усвідомлення особливостей змісту і структури тексту-розповіді, опису, міркування, навички побудови текстів різних типів; визначення ключових слів, теми й основної думки тексту, добір заголовку; зв′язок речень у тексті); речення (навички визначення типів речень за метою висловлювання й інтонації; спостереження за звертанням, розділовими знаками при звертанні; визначення головних і другорядних членів речення, встановлення зв′язку слів у реченні; знаходження однорідних членів речення, спостереження за розділовими знаками при однорідних членах речення); слово (пояснення випадків використання слова в різних значеннях, у прямому та переносному значенні; утворення речень із багатозначним словом у різних значеннях, зі стійкими сполученнями слів; визначення лексико-граматичних ознак іменника, прикметника, числівника, дієслова, займенника; дотримання правил правопису слів з орфограмами).
Літературне читання
На уроки літературного читання програмою визначено 121 годину: у першому семестрі - 57 годин ( 3 години на тиждень), у другому семестрі - 64 години (4 години на тиждень). Один раз на два тижні проводиться урок позакласного читання чи бібліотечне заняття.
Коло читання, як зазначається в програмі, у 4 класі розширюється і систематизується шляхом упорядкування й узагальнення знань про раніше відомі жанри (прислів’я, приказки, лічилки, загадки, скоромовки, усмішки, казки (про тварин, чарівні), легенди, народні пісні, поезію, байки, п’єси, оповідання, повісті, повісті-казки, науково-художні, науково-популярні твори) і авторів; ознайомлення з новими жанрами (міфи про створення світу і людей, притчі), видом казок (соціально-побутові) й історичними оповіданнями та залучення нових імен.
Твори різних жанрів і різної тематики виховують любов і пошану до рідної землі, мови, традицій українського та інших народів, утверджують людяність, честь, дружбу, працелюбність тощо.
Зазначимо, що в програмі (с. 73) перелік творів, визначених змістовою лінією «Коло читання» по класах, є рекомендованим.
У 4 класі провідне місце у сприйманні й засвоєнні навчального матеріалу належить читанню мовчки. У роботі з текстом збільшується питома вага вправ і завдань на розвиток смислової сторони читання.
У змістовій лінії «Формування і розвиток навички читання» визначаються особливості роботи над формуванням повноцінної навички читання вголос (читання правильне, усвідомлене, виразне, у темпі, визначеному програмою, та мовчки у темпі не нижчому 110 слів за хвилину. Зростає рівень самостійності учнів у виборі та правильному застосуванні засобів інтонаційної виразності під час читання вголос творів різних жанрів.
У наступних лініях програми визначено зміст роботи над навчанням учнів усвідомлено сприймати художній твір з урахуванням його жанрових особливостей, формуванням уваги у дітей до засобів створення художніх образів (епітетів, порівнянь, метафор, повторів, гіпербол), емоційно-оцінного ставлення до прочитаного, загальнонавчальних умінь і навичок. Звертається увага на виявлення авторської позиції щодо зображеного, самовираження дітей через творчу діяльність у зв’язку з прочитаним і самостійний вибір, читання й усвідомлення дитячої книжки.
Українське літературне читання
для загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням російською мовою та мовами національних меншин
Важливим розділом програми з літературного читання є «Пояснювальна записка», у якій визначено мету, основну спрямованість курсу та завдання, які мають реалізовуватися для досягнення основної мети – формування читацької компетентності, яка є складовою комунікативної і пізнавальної компетентностей.
Програма структурована за такими змістовими лініями: «Коло і тематика читання», «Формування і розвиток навички читання», «Літературознавча пропедевтика», «Досвід читацької діяльності», що передбачає роботу з дитячими книжками, «Розвиток літературо-творчої діяльності». У «Пояснювальній записці» розкривається зміст кожної лінії, підкреслюється, що робота за змістовими лініями здійснюється комплексно, тому кожен літературний твір розглядається і з точки зору жанру, і з точки зору його сюжету, структури, аналізуються персонажі, їхні вчинки, характер, а також художні засоби твору. Зазначається, що водночас твір є засобом формування читацьких умінь і навичок, розвитку мовленнєвих умінь, засвоєння морально-етичних цінностей, виховання патріотичних почуттів тощо.
Важливо формувати в 4 класі навички читання мовчки – «очима» та розуміти прочитане, оскільки ця навичка необхідна у повсякденному житті. Для формування цієї навички програма пропонує виконувати спеціальні завдання, спрямовані на розвиток швидкості читання мовчки та перевірки розуміння прочитаного. У «Пояснювальній записці» підкреслюється, що важлива роль у формуванні читацької компетентності відводиться розвитку вмінь самостійно читати художні твори українських письменників, даються відповідні рекомендації.
Програма з літературного читання, так само, як і з мови, визначає не лише зміст навчального матеріалу щодо кожної лінії, але й державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів. Саме останні є орієнтиром у роботі вчителя над кожною змістовою лінією і художнім твором.
Російське літературне читання у загальноосвітніх навчальних закладів
з навчанням російською мовою
Чинна програма «Літературне читання. 4 клас» метою навчання визначає продовження загального та літературного розвитку школярів, започаткованого у 2-3-х класах, при переході до вивчення системного курсу літератури в основній школі. Заплановано комплексну підготовку, яка поєднує удосконалення навичок читання, опанування прийомів змістового, художньо-естетичного аналізу твору та самостійне ознайомлення зі світом книг на основі сформованих читацьких умінь.
Коло дитячого читання становить 150-250 літературних творів із спрямованістю тематики: «Батьківщина», «Світ людей», «Світ навколо нас». Твори, пропоновані для читання, - це зразки фольклору, окремі твори античної літератури в сучасних переказах для дітей, твори сучасних авторів.
Формування уявлень про жанри літератури відбувається на матеріалі як відомих учням жанрів (ігровий фольклор, загадки, прислів’я, приказки, пісні, казки, вірші), так і нових – байки, повісті, романи, літературний коментар. Читацький кругозір школярів має збагатити історична, пригодницька, біографічна, прикладна книга.
Систематична увага має бути приділена літературознавчій пропедевтиці: формуванню уміння цілеспрямовано користуватися довідково-інформаційним та ілюстративним апаратом книги при читанні художніх творів, текстів пізнавального й наукового характеру; уміння передбачати при читанні подальший розвиток подій на основі специфіки жанру, особливостей характеру, поведінки персонажів; уміння під час читання науково-художніх творів розрізняти наукову інформацію й образну систему; уміння користуватися додатковими джерелами для уточнення розуміння тексту; уміння коротко переказувати твір, брати участь у колективному складанні плану твору тощо.
Ураховуючи вікові особливості дітей 9-10-ти років, спрямованість їхніх читацьких інтересів, передбачене практичне розрізнення казок: чарівних, про тварин, побутових; узагальнюються уявлення школярів про жанрові особливості казки, зокрема чарівної.
Важливим для читацького досвіду є формування уявлень про тему та ідею, сюжет і композицію прочитаного твору, становлення умінь характеризувати персонаж у вільному висловлюванні, орієнтуючись на вчинки та наявні у тексті характеристики.
Змістовий аналіз творів має доповнюватися аналізом художніх засобів, використаних для створення художнього образу. З цією метою без введення термінології у школярів формуються уявлення про мову твору: значення використання порівнянь, епітетів, метафор, гіпербол, іронії та ін.; закріплюються навички використання окремих особливостей емоційних, зображувальних, виразних засобів мови при аналізі твору як доказового аргументу суджень.
При аналізі прочитаного твору, його теми та ідейної спрямованості, учнями 4-х класів мають враховуватися також окремі відомості з біографії письменника, його ставлення до описаних персонажів за прямими характеристиками, поданими у тексті.
Пріоритетним напрямом літературної освіти є збагачення досвіду мовленнєвої і творчої діяльності школярів, зокрема навичок виразного читання твору після цілеспрямованої самостійної підготовки; участі в колективній бесіді за прочитаними книгами з доповненням додатковими відомостями та фактами, в інсценуванні й драматизації в ролі актора.
З метою узагальнення читацького досвіду учнів залучають до найпростіших літературних ігор-вікторин, оформлення карток на прочитані книги, ведення читацького щоденника тощо.
Результатом формування самостійної читацької діяльності учнів 4-х класів має стати систематичне самостійне навчальне читання поза класом, поглиблене розуміння змісту твору; самостійне читання книг за інтересами й навчальною метою; вибір книги з урахуванням особистісних переваг, навчальної мети.
Математика
Навчання математики в 4 класі розпочинається розділом «Узагальнення й систематизація навчального матеріалу за 3 клас». Його метою є актуалізація знань і вмінь учнів, пов’язаних із нумерацією трицифрових чисел, узагальнення усних прийомів обчислення (якщо міститься один і більше переходів через розряд, то доцільним є застосування письмового прийому додавання і віднімання). Окремими питаннями розділу є
- дослідження залежності результатів арифметичних дій від зміни одного з компонентів, що є підґрунтям прийому округлення;
- систематизація знань учнів про ділення з остачею та відповідних умінь, що є підготовкою до ознайомлення з письмовим діленням.
Наступний розділ програми - «Письмові прийоми множення та ділення». Важливо досягти вимоги програми щодо застосування учнями алгоритму письмового множення на двоцифрове число, що надасть можливість перенести відомий спосіб дії на випадки множення багатоцифрових чисел на одноцифрове. Під час ознайомлення з алгоритмом письмового ділення варто зважати, що ця дія є складною за своєю структурою, тому на перших етапах не варто вимагати від учнів розгорнутого пояснення алгоритму.
Центральним розділом є «Нумерація багатоцифрових чисел», для засвоєння якого доцільно використовувати таблиці розрядів і класів. Учні мають не лише визначати розрядний склад числа, а й подавати число у вигляді суми чисел першого і другого класів, що підготує їх до виконання оберненої дії - заміни суми розрядних доданків (або суми чисел першого і другого класів) багатоцифровим числом. Певну увагу слід приділити також утворенню багатоцифрових чисел загальним способом – прилічуванням одиниці до попереднього числа та відлічуванням одиниці від наступного числа.
Важливим питанням нумерації є визначення загальної кількості одиниць певного розряду. У концентрі «Тисяча» учні визначали кількість десятків і сотень у числі, «прикриваючи» справа в записі числа відповідну кількість цифр. За аналогією можна познайомити і зі способом визначення загальної кількості тисяч, десятків тисяч, сотень тисяч в багатоцифровому числі. Така робота є підґрунтям до усних обчислень на основі нумерації багатоцифрових чисел. У концентрі «Багатоцифрові числа» передбачається розвиток уміння виконувати письмове додавання і віднімання багатоцифрових чисел до рівня навички, для цього доцільно перенести відомий учням із 3-го класу спосіб дії на випадки обчислення з багатоцифровими числами. Відомі письмові прийоми множення та ділення теж доцільно перенести в нову ситуацію - на випадки множення та ділення багатоцифрових чисел, спочатку на одноцифрове, а потім на двоцифрове число.
Розділ змістової лінії «Числа. Дії з числами» - «Дроби» вивчається на наочній основі, з постійним поясненням значення знаменника і чисельника. Порівняння дробів із рівними знаменниками спочатку відбувається на наочній основі, а потім у результаті індуктивного узагальнення формулюється правило. З метою введення правил знаходження дробу від числа (числа за величиною його дробу) доцільно спочатку актуалізувати правило знаходження частини від числа (числа за величиною його частини).
Розширення геометричної компетенції в 4-му класі відбувається за рахунок ознайомлення учнів із видами кутів.
Змістова лінія «Математичні вирази. Рівності. Нерівності» зазнала найбільше змін. З програми вилучено рівняння, у яких один із компонентів поданий виразом зі змінною, а також ознайомлення учнів з алгебраїчним методом розв’язування складених задач. Але для реалізації наступності між початкової та основною школою вчитель може розглядати ці питання разом із учнями, які прагнуть працювати на високому щаблі складності.
Змістова лінія програми «Величини» реалізується під час вивчення нумерації чисел шляхом узагальнення і систематизації знань учнів одиниць вимірювання довжини, маси, часу, вартості. Під час вивчення арифметичних дій дітей вчать виконувати додавання і віднімання простих та складених іменованих чисел, множити та ділити іменовані числа на одноцифрове число, ділити іменоване число на іменоване.
У 4-му класі учні ознайомлюються з новою величиною – швидкістю руху тіла при рівномірному прямолінійному русі, з одиницями швидкості, правилом та формулою знаходження швидкості. Увагу учнів звертають на те, що процес руху тіла описує трійка взаємопов’язаних величин: подоланий шлях, швидкість і час; подоланий шлях є загальною величиною, швидкість – це величина одиниці виміру. Під час розв’язування простих задач на підставі застосування залежності значення добутку від зміни одного з множників можна дослідити залежність подоланого шляху від зміни швидкості руху при сталому часі або від зміни часу руху при сталій швидкості.
Ще однією новою величиною, з якою знайомляться учні 4-го класу, є площа фігури. Важливим етапом вивчення цієї теми є засвоєння правила знаходження площі прямокутника та відповідної формули. Правило вводиться на практичній основі шляхом розбиття прямокутника на квадратні сантиметри і дослідження способів обчислення кількості квадратних сантиметрів, що вміщуються в ньому. З програми вилучено матеріал, пов'язаний із співвідношеннями між одиницями вимірювання площі.
Реалізовуючи змістову лінію програми «Сюжетні задачі», у 4-му класі розв’язують прості задачі з величинами - швидкість руху тіла, час руху та подоланий шлях; прості задачі на знаходження площі прямокутника та обернені до них; прості задачі, що містять три компоненти: час початку події, тривалість події та час закінчення події. Серед складених задач учням пропонуються задачі з новими групами взаємопов’язаних величин, задачі на знаходження дробу від числа та числа за величиною його дробу, а також типові задачі, що містять однакову величину (на знаходження четвертого пропорційного, задачі на подвійне зведення до одиниці, задачі на пропорційне ділення, задачі на знаходження невідомих за двома різницями) та задачі на процеси (на спільну роботу, на рух). Певна увага приділяється задачам із буквеними даними, які можуть бути використані з метою залучення учнів до запису розв’язання задачі виразом з подальшим обчисленням його значення.
З метою формування в учнів уміння розв’язувати задачі вчитель має звернути увагу на підрозділ програми «Загальні прийоми розв’язування задач», у якому визнається порядок роботи над задачею: аналіз змісту задачі; подання результатів аналізу тексту задачі у вигляді допоміжної моделі; складання плану розв’язування задачі (як у результаті аналітичного чи синтетичного пошуку розв’язування задачі, так і в результаті актуалізації учнем загального способу розв’язування типової задачі), запис розв’язання задачі й відповіді, перевірка розв’язання.
Зауважуємо, що запис розв’язання задачі по діях з поясненням та запис розв’язання задачі виразом – це лише дві різні форми запису, а не два способи розв’язування задачі. Розв’язування задачі різними способами передбачає різні шляхи задоволення вимоги задачі.
Розв’язування задачі іншим способом є одним із способів перевірки правильності розв’язання задачі (непряма перевірка).
Основний акцент у вивченні змістової лінії програми «Робота з даними» ставиться на опануванні на практичному рівні способів подання інформації; формуванні вміння працювати з інформацією, яка подана в різний спосіб (читати і розуміти, знаходити, аналізувати, порівнювати), заносити дані до таблиць, використовувати дані для розв’язування практично зорієнтованих задач.
Основи здоров’я
Навчальні успіхи тісно пов’язані зі станом здоров’ям і фізичним розвитком учнів, тому предмет «Основи здоров’я» відіграє особливу роль у навчально-виховному процесі. Метою предмета є формування здоров’язбережувальних компетенцій учнів на основі оволодіння ними знаннями про здоров’я та безпеку, практичними навичками здорового способу життя і безпечної поведінки, формування в них ціннісного ставлення до життя і здоров’я, сприяння їх фізичному, психічному, соціальному і духовному розвитку.
Здоров’язбережувальні компетенції – це суспільно визнаний рівень знань, умінь, навичок, ставлень, які сприяють здоров’ю у всіх сферах життєдіяльності людини. До психосоціальних компетенцій (життєвих навичок)належать: позитивна самооцінка, самоконтроль, керування стресами, мотивації успіху і гартування волі, аналіз проблем і прийняття зважених рішень, критичне і творче мислення, вміння вчитись, ефективне спілкування, співчуття, розв’язування конфліктів, протистояння негативним соціальним впливам. До спеціальних компетенцій належать: санітарно-гігієнічні навички, раціональне харчування, рухова активність, загартування, організація режиму праці та відпочинку, надання першої допомоги тощо.
Особливість методики проведення уроків у початковій школі полягає в тому, що оволодіння здоров’язбережувальними компетенціями потребує багаторазового вправляння, насамперед у процесі групової взаємодії. Тому необхідна організація практичної, ігрової, індивідуальної та колективної діяльності учнів, що базується на взаємодії вчителя з учнями і учнів між собою. Застосування інтерактивних методів навчання забезпечує ефективне засвоєння учнями навчального матеріалу і відпрацювання ними поведінкових навичок.
Рекомендується використання таких інтерактивних методів, як моделювання ситуацій, мозкові штурми, дискусії в малих групах. Це дозволяє учням набути необхідного досвіду розв’язання проблем, навчає вільно висловлювати свої думки, толерантно ставитися до різних точок зору, розподіляти обов’язки в групі й приймати спільні рішення.
У віці 8-10 років спостерігається потреба у максимальній руховій активності. Для задоволення фізіологічних потреб учнів рекомендується активно використовувати на уроках фізкультхвилинки (руханки), пересаджувати дітей, об’єднуючи їх у групи, пропонувати активні види діяльності (наприклад, давати відповідь на запитання з допомогою жестів).
Оцінювання навчальних досягнень учнів має бути заохочувальним і здійснюватися переважно засобами моніторингу за прогресом у знаннях, ставленнях та уміннях учнів упродовж навчального року. Академічні оцінки не виставляються, адже негативна оцінка може знизити зацікавленість учня у вивченні предмета і знизити його особисту мотивацію до здорового способу життя. Поточне (поурочне) і тематичне оцінювання має бути вербальним, що створюватиме умови для розвитку в учнів навичок самооцінювання, ціннісного ставлення до здоров’я і створення мотивації до його збереження і зміцнення.
Природознавство
Звертаємо увагу, що змінено структуру навчальної програми «Природознавство».
Зміст предмета «Природознавство» у 4 класі продовжує знайомити учнів із навколишнім природним середовищем, систематизувати знання про природні об’єкти і явища, формувати первинні уявлення про взаємозв’язок між світом живої і неживої природи, між організмами; доповнюється новими знаннями про будову Всесвіту, план і карту, природу материків і океанів, природні зони України; елементарними відомостями про тіла та речовини; систематизуються та узагальнюються знання про взаємовплив між діяльністю людини і змінами, що відбуваються в навколишньому середовищі.
У навчальному змісті передбачено системне вивчення астрономічного матеріалу. До основних питань, що розглядаються, належать Сонячна система, небесне тіло (планета, зоря, галактика) та видимі рухи світил на зоряному небі, рухи Землі, пояси освітленості. При вивченні астрономічного матеріалу слід розкрити значення зоряного неба в історії людства, акцентуючи увагу на тому, що воно не лише допомагало людині орієнтуватися в часі та просторі, а й було таємницею, загадкою, яку намагався розгадати допитливий людський розум. Розглядаючи питання про сузір’я, радимо виконати практичні завдання з визначення найвідоміших сузір’їв на карті зоряного неба. Перед цим учнів потрібно ознайомити з будовою такої карти у шкільному атласі. Розглядаючи питання про планети Сонячної системи, доцільно пояснити учням, що планети можуть мати тверді поверхні або складатися з газу – у цьому полягає головна відмінність між ними. Слід звернути увагу учнів на те, що планети-гіганти мають велику кількість супутників, а також кільця. Учням важливо донести думку про те, що ми живемо в час існування в нашому Всесвіті галактик; наша галактика – Молочний Шлях.
Відомості розділу «План і карта» передбачають формування низки географічних компетенцій: умінь орієнтуватися на місцевості, працювати з умовно-знаковими системами (глобусом, різними картами шкільного атласу, топографічним планом), умінь бачити за умовними знаками реальні об’єкти і простору, умінь користуватися планами і картами для вирішення пізнавальних і навчальних завдань.
Знайомлячи учнів із масштабом, треба приділяти більше уваги практичним завданням для відпрацювання прийомів використання масштабування при зображенні предметів (шкільного столу, книги), щоб підготувати їх до роботи з планами і картами. Важливо донести до свідомості учнів, що на площині можна відобразити і довжину, і ширину, і висоту природних об’єктів, використовуючи масштаб.
Під час вивчення розділу «Природа материків і океанів» учні знайомляться з чисельністю населення нашої планети, особливістю природи материків, частин світу, океанів. Вивчення материків відбувається за планом.
При вивчені розділу «Природа України» учні знайомляться з природою України, з її найбільшими рівнинами, гірськими системами, ріками, озерами, морями, з корисними копалинами, ґрунтами, природними зонами. Вивчення природних зон відбувається за планом по карті природних зон. При вивченні програмового матеріалу треба звертатися до фізичної карти України; вчити учнів правильно показувати географічні об’єкти на карті; бажано використовувати для класних або домашніх завдань адаптовану до молодшого шкільного віку контурну карту, вміщену в робочому зошиті.
Зміст розділу «Тіла та речовини» покликаний формувати у школярів елементарні уявлення про речовини, атоми, молекули. Для переконання учнів в існуванні найменших частинок речовини, слід використати їхній життєвий досвід, безпосередні спостереження за явищами у природі та побуті.
Під час опрацювання розділу школярі знайомляться з будовою і властивостями твердих тіл, рідин і газів, різноманітністю речовин і матеріалів та їх використанням людиною. Важливо, щоб при подачі матеріалу учні зрозуміли, який існує взаємозв’язок між будовою і властивостями речовини.
Навчаючи природознавства, необхідно враховувати регіональні особливості у змісті предмета, включати місцеві природні об’єкти в навчальний процес (знання найбільш поширених форм рельєфу, водних об’єктів, ґрунтів, рослин і тварин своєї місцевості, природоохоронних територій, вивчення правил безпечної поведінки у своїй місцевості). Не втрачають актуальності в 4 класі завдання курсу природознавства, пов’язані із засвоєнням традицій українського народу у відносинах людини з природою.
У четвертому класі школярі продовжують проектну діяльність. Програмою передбачено розроблення 6 проектів. Проектна діяльність може виконуватися індивідуально, у малих групах, і всім класом. Тематику навчальних проектів учитель може змінювати відповідно до матеріально-технічного забезпечення, наявності власних цікавих дидактичних розробок, рівня підготовленості класу, інтересів дітей, регіональних особливостей природи рідного краю тощо.
У 4 класі вчителю необхідно формувати в учнів уміння працювати з різними джерелами інформації: навчальна стаття, науково-популярний і художній тексти, ілюстрації, схеми, діаграми, моделі природних об’єктів і явищ, власні спостереження, проведений експеримент, енциклопедії, Інтернет.
Після завершення вивчення кожної теми доцільно проводити підсумковий контроль (тематичне оцінювання). Для цього використовуються завдання різних типів та рівня складності, які оцінюються відповідною кількістю балів. Такі роботи завершуються оцінкою, що виставляється кожному учню. Кількість підсумкових робіт може регламентуватися, але не має перевищувати кількість тем, що виділяється у програмі.
«Я у світі»
У навчальній програмі розгорнуто змістові блоки: «Людина», «Людина серед людей»; Людина в суспільстві»; «Людина і світ».
Зміст програми зосередить учнів на усвідомленні суті взаємовідносин людини і суспільства, набутті демократичних цінностей, адекватному випробуванні різноманітних соціальних ролей.
Україна - її державотворчі цінності, вироблення громадянських почуттів, поведінкових еталонів—ці елементи змісту є першорядними, що задають мету реалізації програми.
Видатні постаті, успішні люди, патріотично спрямовані, які вміють переборювати життєві труднощі і йдуть до власної мети, стають зразком для вироблення в учнів власних життєвих стратегій.
У програмі значна питома вага етико-правової тематики, що дозволить формувати широту поглядів на світ людей, вчинків, поведінки, розглядати їх у взаємозумовленні, залежності одне від одного, створювати умови для координації позицій, вияву соціально затребуваних почуттів.
Це - патріотичні почуття, повага до людей, толерантність, правосвідомість, добро, товариськість, дружба, поштиве ставлення, ввічливість, акуратність та ін. Для вчителя найбільш актуальною є проблема добору навчального матеріалу за певними критеріями: науковості, систематичності і частотності розгляду; ступеня необхідності й актуальності у певному віковому періоді; узгодження змісту, структури, обсягу з цілями предмета з часом, що відводиться на вивчення; достатнього забезпечення повторюваності завдань з урахуванням складності.
Компетентнісний підхід до формування соціальності молодшого школяра передбачено в державних вимогах до результатів навчання. Вони в повному обсязі зазначені в програмі, у Критеріях навчальних досягнень учнів і виражені в компетентнісниих характеристиках, тобто таких, що можуть бути застосовані в життєвих контекстах, як - от: володіє прийомами....; дає оцінку…; наводить приклади…; аргументує переваги…; моделює ситуації тощо.
Учителю важливо всіляко заохочувати учнів висловлювати думку, спираючись на власний життєвий досвід; передбачити на уроках ситуації вибору змісту, форм діяльності, виду завдань і партнерів для їх виконання.
Конкретні знання постають як засіб пізнання світу і життєтворчості, а не як кінцева мета навчання. Тому основним завданням є забезпечення активної позиції учня у набутті особистісних цінностей. А через них —суспільно значущих, які стануть орієнтиром у соціальній практиці.
Трудове навчання
Трудове навчання в початковій школі є однією з ланок неперервної технологічної освіти, що створює базу для успішного опанування учнями технологій основної школи та здобуття професійної освіти. 4 клас – період початкового професійного самовизначення учнів, у процесі якого вони знайомляться зі світом праці і професій, отримують початкову загальнотрудову підготовку. На цьому етапі закладається база для вивчення на наступній сходинці трудового навчання загальних основ виробництва і майбутнього вибору професійної кар’єри в умовах ринку праці.
Зміст програми спрямований на формування і розвиток у межах вікових можливостей предметно-перетворювальної компетентності учнів, яка дає можливість їм самостійно вирішувати предметно-практичні та побутові задачі.
Для залучення учнів до предметно-перетворювальної діяльності передбачено якнайширше використання матеріалів: паперу, картону, пластиліну, ниток, тканин, дроту, штучних матеріалів.
У програму включені спостереження з дослідами (спостереження за виробами, виготовленими на основі важелів, розгляд зразків дроту та дослідження їх властивостей, розгляд фотозразків виробів та визначення матеріалів, із яких вони виготовлені), а також розв’язання техніко-технологічних задач.
Відбувається формування знань і уявлень із галузі дизайну, залучення учнів до творчої проектно-конструкторської діяльності. На конкретних прикладах учні знайомляться з основним принципом дизайну.
Основний принцип дизайну (функціональна відповідність та художня виразність) діти опановують у процесі творчої діяльності з проектування речей із яскраво вираженим характером та точно визначеною галуззю функціонування.
Вивчення елементів технології спрямовано на з’ясування загальних закономірностей виготовлення виробівіз різних матеріалів. Будь-який технологічний процес включає в себе декілька етапів. На першому етапі учні вибирають матеріали й виконують оброблювальні операції: розмітку, згинання, різання та інші. Етап зборки передбачає з’єднання окремих деталей виробу різними способами (склеювання, зшивання, скручування). Оздоблюються вироби аплікацією, вишивкою, ажурним вирізуванням та інше.
Ознайомлення з елементами організації та економіки розкриває учням організаційні закономірності виробничої діяльності, які дозволяють створити раціональні умови праці. Сюди входять організація робочого місця й трудового процесу, розподіл функцій у групі, уміння планувати майбутню роботу, розрахунок необхідних матеріалів і часу, вибір інструментів, раціональних прийомів роботи, уміння контролювати, оцінювати роботу за якістю.
Програма також передбачає включення дітей в елементарні виробничі відносини у групових формах організації праці, що забезпечує моделювання реальної економічної діяльності, елементів управління. Учитель послідовно знайомить учнів із правилами безпечної праці інструментами та санітарно-гігієнічними вимогами до організації праці.
Послідовність виготовлення об’єктів праці учнів базується на основних принципах дидактики – від простого до складного, створює умови для індивідуального підходу до навчання, збуджує уяву, активізує мислення.
У результаті трудової діяльності в учнів формуються вміння та навички з обробки матеріалів, правильне уявлення про навколишню дійсність, розширюється загальний і політехнічний кругозір, виховується свідоме ставлення до праці. У молодшому шкільному віці предметна діяльність одночасно є і пізнавальною. А тому діяльність, яка передбачає обробку різних матеріалів, стає для дітей формою мислення, джерелом їхнього розумового розвитку.
Інформатика
Основними завданнями цього курсу є формування в учнів молодшого шкільного віку початкових уявленьпро базові поняття інформатики, початкових навичок знаходити, використовувати, створювати і поширюватиповідомлення та дані, застосовуючи для цього засоби інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ),алгоритмічне, логічне і критичне мислення.
При плануванні своєї роботи вчителям необхідно звертати увагу в навчальній програмі курсу не тільки на зміст навчально матеріалу, а й на державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів, у яких чітко визначено, що в результаті вивчення теоретичних питань курсу учні 4-го класу повинні лише розуміти, мати уявлення, орієнтуватися тощо. І лише кілька теоретичних питань учні повинні знати.
На першому уроці доцільно перш за все повторити правила безпечної роботи з комп’ютером, а також правила поведінки в комп’ютерному класі. Доцільно також на цьому уроці пригадати з учнями, що вони вивчали і чого навчилися в курсі «Інформатика» у 2-му і в 3-му класах, а також, де вони застосовували здобути знання і вміння.
Вивчення теми «Файл. Папка. Операції над папками і файлами» має базуватися на відомих учням з попередніх класів поняттях Папка і Файл. На початку вивчення цієї теми рекомендується повторити з учнями, для чого призначені файли і папки, а також, як переглянути вміст певної папки. У результаті вивчення цієї теми учні повинні навчитися створювати, видаляти і копіювати папки, а також копіювати і видаляти файли.
Оскільки при вивченні теми «Робота з презентаціями» в 3-му класі учні створювали і опрацьовували текстові об’єкти на слайдах, то в них вже мають бути сформорвані початкові вміння по введенню, редагуванню і форматуванню текстів. Ці вміння мають буди актуалізовані, закріплені і розширені в середовищі текстового редактора при вивченні теми «Опрацювання тексту на комп’ютері». Особливу увагу необхідно приділити правилам введення тексту та їх виконанню. Аналогічна ситуація зі вставлянням і форматуванням графічних об’єктів у текстовому документі.
Тема «Графічний редактор» є повторенням і закріпленням аналогічної теми, що вивчалася в 2-му класі. Більш доцільно вивчати цю тему в 4-му класі на основі іншого графічного редактора порівняно з вивченням цієї теми в 2-му класі.
Під час вивчення теми «Безпека дітей в Інтернеті» необхідно передбачити детальне ознайомлення учнів із правилами безпечної роботи в Інтернеті в процесі пошуку інформації, а також під час різноманітних Інтернет-спілкуваннях. При вивчення цієї теми доцільно проводити широке обговорення ситуацій, що можуть виникнути під час роботи в Інтернеті, використовувати різноманітні рольові ігри та ін. Тут також передбачено ознайомлення учнів з Інтернет-ресурсами, які вони можуть використати в своїй навчальній діяльності у процесі вивчення різних предметів, під час проведенні невеликих досліджень тощо.
Тема «Висловлювання. Алгоритми з розгалуженням і повторенням» продовжує алгоритмічну лінію курсу. У процесі вивчення цієї теми потрібно періодично звертатися до життєвого досвіду учнів, добирати разом з ними і аналізувати алгоритми, які вони використовувалися під час вивчення інших предметів, у їхній повсякденній діяльності, у діяльності їхніх батьків, друзів, знайомих тощо.
У процесі вивчення теми «Робота з презентаціями» необхідно повторити і закріпити знання та вміння, що учні отримали при вивченні аналогічної теми в 3-му класі. Важливо постійно звертати увагу учнів на необхідність дотримання вимог до дизайну слайдів, а також на те, що комп’ютерна презентація є лише частиною презентації нових об’єктів і не може розглядатися у відриві від усього процесу такої презентації. Важливо також, щоб учні отримали хоча б невеликий практичний досвід проведення презентації з використанням комп’ютерних технологій. Крім того, при вивченні цієї теми учні познайомляться з можливостями використання анімаційних ефектів у презентації.
Під час повторення та узагальненні матеріалу, вивченого в 4-му класі, доцільно, щоб учні виконали та захистили індивідуальні або групові проекти, що потребуватимуть від них комплексного застосування тих знань і вмінь, які вони набули при вивченні інформатики в початковій школі.
Середня школа
Українська мова
У зв’язку з розвантаженням навчальних програм для учнів 5-9 класів відбулися зміни в мовній та мовленнєвій змістових лініях, що відбито в додатку до листа Міністерства освіти і науки України від 26.06.2015 р. № 1/9-305 “Особливості вивчення базових дисциплін у загальноосвітніх навчальних закладах у 2015/2016 навчальному році”. Звернемо увагу саме на ті нові теми, що не висвітлені в шкільних підручниках з української мови та літератури для 7 класу, за якими учні ЗНЗ працюють протягом останніх кількох років.
Новими в чинній програмі є тема вступного уроку “Літературна норма української мови”, а також тема “Зв’язок прийменника з непрямими відмінками іменника”.
На вступному уроці “Літературна норма української мови” учні мають усвідомити поняття “літературна мова” й “літературна норма”, а також з’ясувати відмінності між літературною мовою й діалектами. Визначення літературної мови й літературної норми бажано записати в робочі зошити. Учитель повинен розповісти про ті мовні елементи, що виходять за рамки літературної мови й пояснити, чому їх слід уникати у своєму мовленні. Переконливою настановою у зв’язку з цим стане вірш М. Рильського “Мова”, аналіз якого дасть чітке розуміння названих вище понять через алегоричні образи: виноградна лоза – літературна мова; бур’ян – ненормативні елементи (просторічні слова, жаргонізми, лайлива лексика тощо). Слід розкрити загальне уявлення про норми літературної мови й навести типові приклади, як-от:
· орфоепічні норми (вимовляємо [мийуц¢:а], а не [мийут¢с¢а]; у слові “випадок” наголошуємо не другий, а перший склад);
· лексичні норми (кажемо не “міроприємство”, а “захід”; не “слідуючий”, а “наступний”);
· граматичні норми (кажемо не “два фахівця”, а “два фахівці”; узгоджуємо дієслово “навчати” з іменником не давального, а родового відмінка – “навчати музики”);
· стилістичні норми (пестливі форми “таточко”, “кошенятко” вживаємо в розмовному й художньому стилях і ні в якому разі не використовуємо їх у науковому чи офіційно-діловому).
Приклади діалектної мови можна взяти з підручника української літератури (у такий спосіб буде зреалізовано ще й міжпредметні зв’язки). Для цього радимо провести спостереження за мовними особливостями коломийок, у яких чимало діалектних слів (ґазда, плай, бульба). Готуючись до першого уроку української мови в 7 класі, словесник може скористатися матеріалом за таким посиланням у мережі Інтернет:http://subject.com.ua/reference/mova/professional/1.html .
Розглядаючи тему “Зв’язок прийменника з непрямими відмінками іменника”, радимо розповісти про те, з якими відмінками вживаються найпоширеніші в мовленні прийменники, напр.: прийменник від (од) – з родовим відмінком: від озера, од воріт; прийменник з (зі, із) – з родовим, знахідним й орудним тощо. Слід звернути увагу на типові помилкові використання прийменників на зразок “сміятися над братом” (“сміятися з брата”), “розставити по алфавіту” (“розставити за алфавітом”) тощо. Матеріал про зв’язок прийменника з непрямими відмінками іменника можна знайти в мережі Інтернет за посиланням http://litmisto.org.ua/?p=6476 або http://pravila-uk-mova.at.ua/index/prijmennik/0-17 .
Українська література
В оновленій програмі з української літератури для 7 класу з’явилося кілька творів, що раніше вивчали в 6 класі (вірші Л. Костенко “Дощ полив...” і “Кольорові миші”), а також ті, що вперше до неї потрапили.
Події повісті-казки М. Павленко “Русалонька із 7-В, або Прокляття роду Кулаківських” розгортаються у двох часових площинах: у наш час і в минулому. Учні, подорожуючи разом із головною героїнею Софійкою, вивчають родовід кількох сімей. З огляду на велику кількість героїв і різні часові площини учням важко буде зорієнтуватися в подіях, у часопросторі, тому радимо згрупувати героїв за родинами: рід Кулаківських, рід Міщенків, рід Вишні (Ягоди) – і коротко охарактеризувати їх. Обов’язково треба приділити увагу цитатним характеристикам головних героїв повісті, з’ясувати, чому твір М. Павленко називають краєзнавчим детективом.
Аналізуючи вірші О. Ольжича “Господь багатий нас благословив”, “Захочеш – і будеш...” і О. Теліги “Сучасникам”, “Радість”, “Пломінний день”, учні мають визначити їх провідні мотиви: сила духу людини, життєрадісність, шляхетність, патріотизм й оптимізм. Також важливо звернути увагу на художні засоби в цих поезіях. Опрацьовуючи вірші О. Ольжича й О. Теліги, запропонуйте учням дискусію про сенс людського життя й про те, кого можна вважати справжньою особистістю.
Щоб зацікавити учнів прочитати повість О. Гавроша “Неймовірні пригоди Івана Сили”, можна запропонувати їм для перегляду кілька фрагментів із кінофільму “Іван Сила”, знятого режисерами В. Андрієнком та І. Письменним. Повість заснована на реальних фактах із життя легендарного силача – українця І. Фірцака, якого було визнано найсильнішою людиною планети.
Пісню А. Малишка “Вчителька”, як і інші ліричні твори цього автора, можна вивчити на бінарному уроці (разом із учителем музичного мистецтва).
Усі нововведені тексти можна знайти в бібліотеках, на полицях книгарень.
Фізика
У 2015/2016 навчальному році навчання фізики в 7 класах можна здійснювати із урахування наявних у закладі підручників, що використовувались у попередні роки:
Є.В.Коршак, О.Г.Ляшенко, В.Ф. Савченко. Фізика: підручник для
7 класу загальноосвітніхнавчальнихзакладів. Видавництво "Перун", 2000 р.;
7 класузагальноосвітніхнавчальнихзакладів. 2-ге видання, перероблене та доповнене. Видавництво "Перун", 2002 р.
7 класу загальноосвітніх навчальних закладів. Видавництво «Ранок», 2007 р.;
7 класу загальноосвітніх навчальних закладів. Видавництво «Генеза»,
2007 р.;
8 класу загальноосвітніх навчальних закладів. Видавництво «Ранок», 2008 р.;
8 класу загальноосвітніх навчальних закладів. Видавництво «Генеза», 2008 р.
Найдавніші петрогліфи на теренах України (історико-археологічний музей-заповідник «Кам’яна Могила», м. Мелітополь)
Полювання
з використанням луків і стріл
Найчастішими символами носіїв трипільської культури були Сонце і тур-бик. В окремих групах трипільських поселень, за підрахунками археологів, знаки тварин становлять 14 % від усіх відомих знаків, серед них: тур-бик — 49,4 %, олень — 2,4 %, коза — 2,4 %, птахи — 1,4 %. Це свідчить про те, що тур-бик був основною тотемною твариною трипільців. Крім того, ці відомості можуть вказувати на тура, як тварину, яку переважно розводили в трипільських поселеннях.
Є.В.Коршак, О.Г.Ляшенко, В.Ф.Савченко. Фізика: підручник для
Ці підручники практично повністю реалізують зміст нової навчальної програми з фізики, затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України № 664 від 26.06.2012, з урахуванням змін, затверджених наказом Міністерства № 585 від 29.05.2015 (http://iitzo.gov.ua/serednya-osvita-navchalni-prohramy/ ).
У підручниках відсутні лише матеріали, які висвітлюють деякі питання розділу «Механічний рух» - це пояснення переміщення, рух по колу та коливальний рух, які можна вивчати, застосовуючи інші джерела інформації.
Навчання фізики в 7 класах також можна здійснювати, використовуючи чинні підручники для 7 і 8 класів:
Ф.Я. Божинова, М.М. Кирюхін, О.О. Кирюхіна. Фізика: підручник для
В. Р. Єльченко, С. Г. Куликовський, О. Г. Ільченко. Фізика, 7 клас. Підручник для загальноосвітніх навчальних закладів. Видавництво «Довкілля К», 2007 р.;
Л. Е. Генденштейн. Фізика: підручник для 7 класу загальноосвітніх навчальних закладів. Видавництво «Гімназія», 2007 р.;
Є. В. Коршак, О. І. Ляшенко, В. Ф. Савченко. Фізика: підручник для
Л. Е. Генденштейн. Фізика: підручник для 8 класу загальноосвітніх навчальних закладів. Видавництво «Гімназія», 2008 р.;
В. Д. Сиротюк. Фізика: підручник для 8 класу загальноосвітніх навчальних закладів. Видавничий дім «Освіта», 2008 р.;
Ф.Я. Божинова, М.М. Кирюхін, О.О. Кирюхіна. Фізика: підручник для
Є. В. Коршак, О. І. Ляшенко, В. Ф. Савченко. Фізика: підручник для
Вивчаючи перший розділ «Фізика як природнича наука. Пізнання природи»,рекомендуємо використовувати окремі матеріализазначених підручників для 7 класу. Подальші розділи «Механічний рух», «Взаємодія тіл. Сила», «Механічна робота та енергія» можна вивчати за підручниками з фізики для 8 класу, не беручи до уваги деякі із параграфів (зокрема ті, що присвячені вивченню механічних коливань, властивостей звуку).
В електронному форматі ці підручники розміщено на сайті http://4book.org/
Хімія
У 2015/2016 навчальному році 7 класі розпочинається вивчення хімії за новою навчальною програмою. Звертаємо вашу увагу, що наказом МОН України від 29.05.2015 № 585 затверджено оновлену редакцію програми, яка в порівнянні з попередньою редакцією зазнала деяких змін у напрямку її розвантаження.
У разі затримки із доставленням нових підручників для вивчення хімії у 7 класі загальноосвітніх навчальних закладів можна використовувати підручники попередніх років видання, що збереглися у бібліотечних фондах навчальних закладів:
Попель П.П., Крикля Л.С. Хімія. Підручник для 7 класу загальноосвітніх навчальних закладів. – К.: Академія, 2007;
Буринська Н.М. Хімія. Підручник для 7 класу загальноосвітніх навчальних закладів. – К.: Перун, 2007;
Лашевська Г.А. Хімія. Підручник для 7 класу загальноосвітніх навчальних закладів. – К.: Генеза, 2007;
Ярошенко О.Г. Хімія. Підручник для 7 класу загальноосвітніх навчальних закладів. – К.: Станіца, 2007.
Відповідно до нової навчальної програми з хімії у 7 класі вивчаються наступні теми:
- Тема 1. Початкові хімічні поняття;
- Тема 2. Кисень;
- Тема 3. Вода.
Під час опанування тем 1 і 2 учні під керівництвом вчителя зможуть використати змістовну та методичну складову підручників для 7 класу попередніх років видання.
Проте, звертаємо увагу вчителів на те, що традиційна практична робота з добування кисню зазнала змін. Зазвичай, в якості вихідної речовини для добування кисню використовували калій перманганат. Даний реактив віднесено до прекурсорів – його використання в загальноосвітніх навчальних закладах заборонено. Тому добування кисню з калій перманганату змінено на добування даного газу каталітичним розкладом гідроген пероксиду. А вивчення його властивостей обмежено лише доведенням його наявності: Практична робота № 4 «Добування кисню з гідроген пероксиду, збирання, доведення його наявності».
В Інтернеті можна ознайомитися з відеоматеріалами щодо проведення цієї практичної роботи:
http://www.youtube.com/watch?v=nkeniDKGs6Q
http://www.youtube.com/watch?v=aLXf-NvzTfg
Для викладання теми 3 «Вода» вчителя можуть використовувати змістовну та методичну складову відповідних розділів у підручниках з хімії для 8 та 9 класів попередніх років видання.
Однак, слід зазначити, що вивчення хімічних властивостей води дає змогу розглянути взаємодію окремих оксидів з водою лише для ознайомлення з характером гідратів оксидів. Це забезпечить мінімальну фактологічну базу про сполуки хімічних елементів і їхні властивості для подальшого вивчення періодичного закону і хімічного зв’язку у 8 класі.
У 7 класі на уроках хімії триває формування поняття про розчин та його компоненти, масову частку розчиненої речовини (пропедевтичні знання надавались на уроках природознавства). Учні навчаються виготовляти розчини, розв’язувати задачі на обчислення кількісного складу розчину, визначення масової частки розчиненої речовини. Подальше вивчення цієї теми буде відбуватися у 9 класі.
Додаткові матеріали для вчителя хімії, опис нових технологій навчання можна відшукати на сторінках фахових видань. Окрім цього, багато інформації можна отримати за допомогою електронних ресурсів. Наприклад:
http://osvita.ua/school/lessons_summary/chemistry/
http://school.xvatit.com/index.php?title=%D0%A5%D1%96%D0%BC%D1%96%D1%8F_7_%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D1%81
http://subject.com.ua/lesson/chemistry/7klas/
http://www.teacherjournal.com.ua/multimedjnij-urok/5032-xmya-7-klas-tema-qvstupq.html
http://naurok.in.ua/load/khimija/7_klas/44
http://metoduchka.com/category/tochni-nauky/himija/7-klas-himija/
https://sites.google.com/site/himiauskoli/rozrobki-urokiv
http://schoolchem.ho.ua/Lessons.htm
http://metodportal.com/taxonomy/term/36
Іноземні мови (4 і 7 класи)
Кардинальних змін програма з іноземних мов для учнів 4-х та 7-х класів не зазнала, оскільки до неї не було внесено нового матеріалу, отже, вчителі можуть використовувати підручники попередніх років видання.
Інформацію краєзнавчого характеру про історію рідного краю перенесено з 4-класу до 5 та 6, оскільки для даної вікової категорії навіть рідною мовою ця інформація відома в дуже обмеженому обсязі і важко очікувати, що вона може бути опрацьована іноземною мовою. Окрім того, лексика, потрібна для висвітлення даної теми, та граматичні структури, серед яких дуже поширені пасивні конструкції, відзначаються підвищеним ступенем.
Вилучено ряд граматичних структур,що не несуть основного навантаження для відтворення знань. Ряд граматичних структур перенесено до матеріалу інших класів, де вони логічніше поєднані з тематичним розподілом. Також обмежено вивчення цілого ряду граматичних явищ через вилучення більш складних форм і перенесено їх вивчення до наступних класів.
За відсутності або нестачі підручників попередніх років видання пропонується два шляхи вирішення цієї проблеми:абосамостійно підбирати матеріал, використовуючи власні напрацювання відповідно до програми, або активно скористатися інформаційно-комунікаційними технологіями. Натепер у вільному доступі наявні матеріали як українських так і зарубіжних авторів.
Наводимоперелік підручників з іноземних мов для учнів 4-х та 7-х класів , що отримали гриф Міністерства освіти і науки Українив 2015 році:
«Англійська мова» підручник для 4 класу загальноосвітніх навчальних закладів (авт. Карпюк О.Д.) ;
«Англійська мова» підручник для 4 класу загальноосвітніх навчальних закладів(авт. Несвіт А.);
«Англійська мова» підручник для 4 класу загальноосвітніх навчальних закладів (авт. Худик К.Г.);
«Англійська мова» підручник для 4 класу загальноосвітніх навчальних закладів (авт.Павліченко О.М., Доценко І.В., Євчук О.В.);
«Англійська мова» підручник для 4 класу загальноосвітніх навчальних закладів (авт.Буренко В.М., Михайлик) ;
«Англійська мова» підручник для 4 класу загальноосвітніх навчальних закладів(авт. Климишина Н.А.);
«Англійська мова для спеціалізованих шкіл з поглибленим вивченням англійської мови» підручник для 4 класу загальноосвітніх навчальних закладів (авт. Калініна Л.В., Самойлюкевич І.В.);
«Німецька мова» підручник для 4 класу загальноосвітніх навчальних закладів (авт.Сотникова С.І., Гоголєва Г.В.);
«Німецька мова» підручник для 4 класу загальноосвітніх навчальних закладів (авт. Горбач Л.В., Савченко Л.П.);
«Німецька мова для спеціалізованих шкіл з поглибленим вивченням німецької мови» підручник для 4 класу загальноосвітніх навчальних закладів (авт. Скоропад Я.М.);
«Французька мова» підручник для 4 класу загальноосвітніх навчальних закладів (авт. Чумак Н.П., Кривошеєва Т.В.);
«Французька мова для спеціалізованих шкіл з поглибленим вивченням французької мови» підручник для 4 класу загальноосвітніх навчальних закладів (авт. Клименко Ю.М.);
«Іспанська мова» підручник для 4 класу загальноосвітніх навчальних закладів (авт. Редько В.Г., Іващенко О.Г.);
«Англійська мова (3-й рік навчання)» підручник для 7 класу загальноосвітніх навчальних закладів (авт. Сірик Т.Л., Сірик С.В.);
«Англійська мова (3-й рік навчання)» підручник для 7 класу загальноосвітніх навчальних закладів (авт. Пахомова Т.Г., Бондар Т.І.);
«Англійська мова (3-й рік навчання)» підручник для 7 класу загальноосвітніх навчальних закладів (авт. Морська Л.І., Кучма М.О.);
«Англійська мова (7-й рік навчання)» підручник для 7 класу загальноосвітніх навчальних закладів (авт. Карпюк О.Д.);
«Англійська мова (7-й рік навчання)» підручник для 7 класу загальноосвітніх навчальних закладів (авт. Морська Л.І.);
«Англійська мова (7-й рік навчання)» підручник для 7 класу загальноосвітніх навчальних закладів (авт. Пасічник О.С.);
«Англійська мова (7-й рік навчання)» підручник для 7 класу загальноосвітніх навчальних закладів (авт. Несвіт А.М.);
«Англійська мова (7-й рік навчання)» підручник для 7 класу загальноосвітніх навчальних закладів (авт. Буренко В.М., Сливкіна В.В.);
«Англійська мова для спеціалізованих шкіл з поглибленим вивченням англійської мови» підручник для 7 класу загальноосвітніх навчальних закладів (авт.Калініна Л.В., Самойлюкевич І.В).;
«Німецька мова (3-й рік навчання)» підручник для 7 класу загальноосвітніх навчальних закладів Сотникова С.І.;
«Німецька мова (3-й рік навчання)» підручник для 7 класу загальноосвітніх навчальних закладів Басай Н.П.;
«Німецька мова (3-й рік навчання)» підручник для 7 класу загальноосвітніх навчальних закладів Сидоренко М.М., Палій О.А.;
«Німецька мова (7-й рік навчання)» підручник для 7 класу загальноосвітніх навчальних закладів Сотникова С.І., Гоголєва Г.В.;
«Німецька мова для спеціалізованих шкіл з поглибленим вивченням німецької мови» підручник для 7 класу загальноосвітніх навчальних закладів Горбач Л.В., Трінька Г.Ю.;
«Французька мова (3-й рік навчання)» підручник для 7 класу загальноосвітніх навчальних закладів Клименко Ю.М.;
«Французька мова (3-й рік навчання)» підручник для 7 класу загальноосвітніх навчальних закладів Чумак Н.П., Кривошеєва Т.В.;
«Французька мова (7-й рік навчання)» підручник для 7 класу загальноосвітніх навчальних закладів Клименко Ю.М.;
«Французька мова для спеціалізованих шкіл з поглибленим вивченням французької мови» підручник для 7 класу загальноосвітніх навчальних закладів Клименко Ю.М.;
«Іспанська мова (3-й рік навчання)» підручник для 7 класу загальноосвітніх навчальних закладів Редько В.Г., Шмігельський І.С.;
«Іспанська мова (7-й рік навчання)» підручник для 7 класу загальноосвітніх навчальних закладів Редько В.Г., Береславська В.І..
Інформатика
У разі складнощів із забезпеченням 7 класів загальноосвітніх навчальних закладів підручниками, для вивчення навчального матеріалу на уроках інформатики рекомендується використовувати таку навчальну літературу:
1. «Інформатика 7 клас. Робочий зошит» (авт. Ривкінд Й.Я., Лисенко Т.І., Чернікова Л.А., Шакотько В. В., вид-во «Генеза»);
2. «Інформатика. 7 клас. Практичні роботи і завдання для тематичного оцінювання»(авт. Ривкінд Й.Я., Лисенко Т.І., Чернікова Л.А., Шакотько В. В., вид-во «Генеза»);
3. «Інформатика. 7 клас. Книжка для вчителя»(авт. Коршунова О. В., вид-во «Генеза») з календарним плануванням, теоретичним матеріалом, орієнтовним плануванням уроків, методичними рекомендаціями);
4. «Зошит для практичних робіт і практичної діяльності з інформатики. 7 клас» (авт. МорзеН.В., БарнаО.В., ВемберВ.П., Кузьмінська О.Г., ВД «Освіта»);
5. Підтримка курсу «Інформатика. 7 клас» (авт. МорзеН.В., Барна О. В., ВемберВ.П., Кузьмінська О.Г.) на сторінці http://inf7-m.blogspot.com/ ;
6. Онлайновий інтерактивний підручник "Інформатика. 7 клас". (авт. ЗавадськийІ.О., ПалюшокЛ.В., МанькоН.М.) на сторінціhttp://itknyga.com.ua
Історія України
Нова програма з історії України (7 клас) містить суттєві зміни порівняно із попередньою. Вони стосуються як змісту, так і впровадження елементів сучасних методів навчання і, що не менш важливо, історичної термінології.
У шкільний курс вводиться термін «Русь-Україна», який з кінця ХІХ ст. увійшов у науковий обіг, а згодом — у шкільні підручники на українських землях, непідконтрольних Росії. У силу політичних та ідеологічних причин у підросійській Наддніпрянській Україні і в СРСР цей термін вважався ворожим, буржуазно-націоналістичним, а його вживання каралося як прояв антирадянської діяльності.
Термін «Русь-Україна» ввів до наукового обігу київський професор Володимир Антонович у другій половині ХІХ ст. Науково обґрунтував цей термін найавторитетніший історик України Михайло Грушевський. Радимо пояснити учням, що літописці вживали терміни «Русь» і «Руська земля» для означення держави ІХ–ХІІІ ст. у Центрально-Східній Європі.
Пізніше історики називали цю державу КиївськаРусь, Русь-Україна або Київська держава. Русь-Україна— тому, що політичним, господарським і культурним центром цієї величезної середньовічної імперії були землі сучасної України. А Київська Русь — тому, що назва столиці цієї імперії — Київ. Введення таких назв Русі потрібне було й для того, щоб відрізнити її від пізніших держав, які згодом утворились на її території: Галицько-Волинської Русі, Литовсько-Руської держави, Московської Русі. Мешканців Русі-України літописи іменувалируссю, або русинами.
У нині діючій програмі передбачено перший урок «Історія України в стародавні часи» присвятити повторенню матеріалу, що вивчався у шостому класі. Цієї теми немає в підручниках, надрукованих у 2007 році, тому пропонуємо можливий варіант викладу цього матеріалу.
Повторення.Історія України в стародавні часи
Хто такі Homo sapiens і що вам про них відомо з курсу «Історія Стародавнього світу»?
Вивчаючи історію Стародавнього світу, ви дізналися, що слово історія грецького походження, і означає воно «розповідь про те, що було». Історія —це наука, яка вивчає минуле людства від часів появи первісної людини і до сьогодні.
Історія людства розпочалася з виробництва найдавнішими людиноподібними істотами найперших знарядь праці. Створення речей, яких немає в природі — артефактів — це той рубіж, що відділяє найдавніших людей від тваринного світу. Ці вироби — ручні рубила, скребки, ножі виготовлялись із твердих порід каменю. За матеріалом, який служив переважно для виготовлення знарядь праці і зброї, вчені назвали найдавніший період людської історії кам’яним віком. За ним ішли мідно-кам’яний, бронзовий і ранній залізний вік.
Кам’яний вік — найдовший. Він тривав близько трьох мільйонів років. Цей відрізок людської історії був не лише найтривалішим, але й дуже плідним, результативним. Протягом кам’яного віку людиноподібна істота, яка виділилась з тваринного світу, перетворилась на людину сучасного фізичного типу (Homo sapiens). Люди навчились виготовляти різноманітні знаряддя праці та зброю, користуватись, а згодом і добувати вогонь, готувати їжу, споруджувати житло, виготовляти одяг. У давньокам’яному віці (палеоліті) зародилось мистецтво й первісні релігійні уявлення.
Сліди перебування людиноподібних істот — пітекантропів — на території України за часів палеоліту археологи виявили на Закарпатті, у печерах Криму та на берегах річок Дністер і Південний Буг. Найдавніша стоянка первісних людей на території України, виявлена на Закарпатті біля с. Королеве, датується близько одного мільйона років тому. Пітекантропи прийшли в Центрально-Східну Європу з Африки через Близький Світ і Балкани.
Знаряддя праці, залишені на землях сучасної України, подібні до знахідок зі стоянок у Німеччині, Польщі та Словаччині. Тобто із самого початку людської історії територія України розвивалась як складова частина Європи.